Аугментин аналоги дешевые


Аугментин — это полусинтетический антибиотик широкого спектра действия с хорошим антибактериальным эффектом.

Главным веществом препарата является амоксициллин, активный в отношении грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов, а также клавулановая кислота.

Препарат представлен в форме таблеток и порошка для приготовления суспензии для внутреннего приема, а также порошка для разведения инъекционного раствора. Точную дозировку лекарственную форму и подходящие аналоги подбирает врач индивидуально для каждого пациента.

Препарат рекомендуют пациентам с заболеваниями бактериальной этиологии, поражающими дыхательные пути и ЛОР-органы, кожу и подкожную клетчатку, мочеполовую систему, а также для устранения сепсисов, остеомиелитов, флегмон и перитонитов.

Фармакологическое действие препарата

augmentin

Фармакологическая эффективность Аугментина обусловлена действием двух активных веществ:


  1. Амоксициллин уничтожает большинство грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов.
  2. Клавуланавая кислота (вспомогательный компонент) защищаетамоксициллин от распада под влиянием бета-лактамов (специфических субстанций, выделяемых некоторыми видами микроорганизсов) и позволяет расширить спектр антибактериальной активности препарата.

Оба вещества быстро всасываются после внутреннего приема таблетки, в особенности, если использовать лекарство вместе с пищей.

Показания к применению и противопоказания

Согласно инструкции по применению, антибиотик (суспензия, таблетки, инъекции) показан к при заболеваниях, спровоцированных чувствительными к Аугментину микроорганизмами:

  • инфекциях ЛОР-органов: мастоидите, перитонзиллярных абсцессах, эпиглотите, синусите, отягощенном тяжелым системным проявлением;
  • обострениях хронический формы бронхита (после получения результатов исследования);
  • внегоспитальной пневмонии;
  • внутрибрюшных воспалениях;
  • поражении кожных покровов и мягких тканей: бактериальный целлюлит, укус животного, флегмоны, фурункулы, инфицирование ран, панникулиты;
  • инфекционных процессах, поражающих суставы, в т.ч., остеомиелит;
  • заболеваниях органов мочеполовой системы: цистите, пиелонефрите, вагините, уретрите;
  • одонтогенных инфекциях: перитонитах, верхнечелюстных синуситах, челюстных и зубных абсцессах.

Антибиотик показан для профилактики присоединения бактериальной флоры после обширного хирургического вмешательства в области органов желудочно-кишечного тракта, головы, шеи, желчевыводящих путей и малого таза.

Дозировки

Подбор оптимальной дозы зависит от лекарственной формы, которую назначают с учетом возраста пациента и характера течения болезни.

Таблица дозировок
Форма выпуска Доза и кратность приема
Суспензия (125, 200, 400).
  • До 3 месяцев: 30 мг амоксициллина на 1 кг массы тела ребенка.
  • 3 месяца-12 лет: для суспензии 125 – 20-40 мг/кг массы тела; суспензия 200, 400 – 25-45 мг/кг.
Таблетки (пациентам старше 12 лет, с массой тела не меньше 40 кг).
  • Легкие и среднетяжелые инфекции: Аугментин 120+125 по 1 шт. каждые 8 часов, 1-2 недели.
  • Тяжелые фомы заболеваний, в том числе, хронические: таблетки 625 трижды в день, таблетки 1000 дважды в день, каждые 12 часов.
Раствор для инъекций (взрослые и дети старше 12 лет).
  • Среднетяжелые инфекции: 1000/200 мг трижды в день.
  • Тяжелые инфекции: 1000/200 мл раз в 4-6 часов.
  • Профилактика послеоперационного инфицирования после вмешательства на органы желудочно-кишечного тракта: 1000/200 мг на протяжении получаса вместе с наркозом. Повторная инфузия, если операция длится дольше 120 минут.
  • Хирургическое вмешательство менее 60 минут: однократное введение 1000/200 мг вместе с наркозом.
  • Операции более 1 часа: 1000/200 мг вместе с наркозом и далее каждые 6 часов.

Раствор для инъекций (3 месяца-12 лет).
  • До 3 месяцев (масса тела до 4 кг): 25-50 мг/кг дважды в день.
  • До 3 месяцев (масса тела более 4 кг): 25-50 мг/кг каждые 8 часов.
  • 3 месяца-12 лет: 25-50 мг/кг каждые 6-8 часов.

1 таблетка Аугментина 1000 мг (875+125 мг) эквивалентна 11 мл суспензии (400/57 мг).

Побочные эффекты

На фоне использования любой лекарственной формы возможно развитие нежелательных побочных реакций:

  • Кандидоза кожи и слизистых оболочек.
  • Лейкопении, гемолитической анемии, удлинения продолжительность кровотечения.
  • Отека Квинке, васкулита.
  • Головокружения, мигрени, гиперактивности, судорог, нарушений сна, повышенного возбуждения, тревожности.
  • Разжижения стула, тошноты, рвоты, колита, гастрита, стоматита, изменения цвета зубной эмали.
  • Гепатита, желтухи, повышения билирубина.
  • Сыпи, зуда, крапивницы, эритемы, дерматита, пустулеза.

Также возможны нежелательные реакции со стороны органов мочевыделения.

Принцип подбора препарата-заменителя

В первую очередь, заменить лекарство может потребоваться по экономическим соображениям. Здесь все просто: выбирается аналог подешевле, полностью копирующий состав Аугментина.

Оригинальный антибиотик относится средней ценовой категории и стоимость его составляет:

  • от 260 руб. за таблетки;
  • от 140 руб. за суспензию.

Согласно медицинской статистики, аллергия на клавуланавую кислоту наблюдается более, чем у 8% населения.

В таком случае подбирают лекарство так же содержащее амоксициллин, но с другими ингибиторами бетазлактамаз (сульбактам и тазобактам). Либо односоставный антибиотик, только с амоксициллином (например Флемоксин-Солютаб или Азитромицин).

Однако последнее допустимо лишь когда возбудитель не агрессивен по отношению к этому действующему веществу.

Нередки случаи, когда у пациента аллергия на сам амоксициллин. В этой ситуации потребуется антибиотик из другой фармакологической группы – например макролид Супракс.

Перечень более дешевых структурных аналогов 

В список точных структурных аналогов Аугментина входят все антибактериальные препараты из группы защищенных пенициллинов, имеющие в составе амоксициллин + клавуланавую кислоту.

Всего насчитывается более сорока наименований, однако стоят они дороже. 

Более бюджетными дженериками российского производства в таблетках являются:

  • «Амосин» – от 30 руб.
  • «Верклав» – от 65 руб.
  • «Арлет» –  от 110 руб.
  • «Экобол» –  от 120 руб.
  • «Экоклав» – от 160 руб.

Недорогие украинские аналоги в таблетированной форме: «А-Клав Фармекс», «Амокси-Апо-Клав», «Амоксил-К», «Амоксициллин+Клавулановая Кислота-Фармекс», «Тераклав-Здоровье».

Дешевый иностранный заменитель: «Амоксиклав» – от 123 руб. Страна производитель Словения.

Чем заменить препарат для ребёнка?

Аналоги Аугментина для детей подбираются в форме порошка для приготовления суспензии: Тераклав, Новаклав, Коакт, Кламокс Бид Форте, Клавамитин, Клавам, Бетаклав, Амоксикомб, Амоксиклав, А-Клав-Фармекс.

Комбинированные заменители с ингибиторами бета-лактамаз

Ингибиторами бетазлактамаз, помимо клавулановой кислоты, являются сульбактам и тазобактам.

Комбинированные препараты, в состав которых входят указанные вещества:

  • Ампициллин+Сульбактам ОАО «Красфарма» от 130 руб.
  • Цефтрактам от 30 руб/ампула.
  • Флемоклав солютаб от 231 руб.
  • Цефоперазон и Сульбактам Джодас от 2100 руб.
  • Тазоцин от 6900 руб.
  • Пипероцилин-тазобактам от 1351 руб.

При необходимости подбора замены рекомендовано предварительно проконсультироваться с врачом, поскольку все антибиотики отпускаются в аптеках по рецепту.

Аугментин или Сумамед что лучше

Аугментин является представителем антибиотиков пенициллинового ряда, в то время как Сумамед относится к группе макролидов.

Оба лекарства разные по структуре, механизму действия и по фармакокинетическим свойствам.

Существуют и другие различия:


  1. Аугментин – двухкомпонентный препарат, а в составе аналога только действующее вещество.
  2. Он предназначен для продолжительного применения, а курс лечения Сумамедом составляет 3-5 дней, в зависимости от рекомендованной дозы и тяжести патологического процесса.
  3. Активные вещества Аугментина равномерно распределяются в тканях и органах. Сумамед же скапливается в области слизистых оболочек дыхательных путей, что вызывает более сильный антибактериальный эффект, но сужает сферу его применения.

Как и Аугментин, Сумамед представлен в нескольких лекарственных формах: таблетки и капсулы для внутреннего приема, растворимые таблетки, порошок для приготовления суспензии, лиофилизата для приготовления раствора для инфузий.

Когда используют препараты?

sumamed

Оба антибиотика могут быть использованы при неосложненных бактериальных инфекциях, при чувствительности возбудителей к действующим веществам.

При этом необходимо учитывать, что стойкость отдельных микроорганизмов к пенициллинам за последние годы значительно возросла.

Это обусловлено неконтролируемым использованием антибактериальных препаратов в процессе самолечения что вызвало мутацию инфекции.


Переносимость

Антибиотики и пенициллинового, и макролидового ряда используют на протяжении длительного времени, они отличаются хорошей переносимостью, если принимаются в строгом соответствии с показаниями.

Оба лекарства могут спровоцировать аллергические реакции, однако более чем у 8% населения наблюдается гиперчувствительность к бета-лактамным антибиотикам. Поэтому пациентам с аллергическими реакциями следует соблюдать особую осторожность при использовании Аугментина.

Сумамед может вызвать нежелательные побочные эффекты со стороны сердечно-сосудистой системы, а также вторичное инфицирование, временное повышение концентрации энзимов печеночного цитолиза.

Флемоксин или Аугментин

345325

Флемоксин и Аугментин – похожие препараты, представители антибиотиков пенициллинового ряда.

Аналог стоит дешевле, но его действующим веществом является только амоксициллин, который не защищен клавулановой кислотой от возможного распада.

Поэтому Аугментин отличается более широким спектром действия из-за присутствия дополнительного активного вещества в составе.

Лекарственная форма Флемоксина так же отличается: приставка «солютаб» означает, что таблетка обладает способностью быстро растворяться в ротовой полости, не влияя на желудочную кислоту и бактериальные ферменты.


Наивысшая концентрация в плазме крови наблюдается спустя 120 минут после приема.

Флемоксин и его аналоги хорошо переносится детьми, может быть использован в педиатрической практике. Таблетки показаны пациентам с кожными заболеваниями, а также патологиями ЛОР-органов и мочеполовой системы.

Что касается переносимости, то отсутствие в составе Флемоксина клавулановой кислоты, делает возможным использование препарата при лечении пациентов с непереносимостью бета-лактамов, в этом случае он лучше оригинала.

Аугментин же более устойчив к определенным бактериальным ферментам, что значительно расширяет спектр его фармакологической активности.

Что лучше Супракс или Аугментин

4563253

Супракс – антибиотик из группы цефалоспоринов 3 поколения, который выпускают в форме капсул и гранул для приготовления суспензии для внутреннего приема.

Не является аналогом оригинальному препарату ни по активному компоненту, ни по принадлежности к одной антибактериальной группе.

Действие препарата обусловлено способностью активного вещества угнетать синтез клеток мембран, подавлять выработку грамположительный и грамотрицательных патогенных микроорганизмов.

Супракс рекомендован пациентам, у которых диагностированы:

  • Фарингиты.
  • Синуситы.
  • Ангины.
  • Тонзиллиты.
  • Бронхиты.
  • Воспалительные процессы в среднем ухе.
  • Мочеполовые инфекции, гонорея.

Показания к применению лекарств схожи, однако Супракс более мощный по фармакологическому действию препарат. Использовании суспензии показано пациентам с полугода, в то время как Аугментин можно принимать с 3 месяцев.

Несмотря на все разницу, перечень возможных побочных эффектов у обоих лекарств схож. Помимо общих противопоказаний, использование Супракса не рекомендовано при псевдомембранозном колите.

При передозировке антибиотиком следует промыть желудок, очистить кишечник, и принять симптоматические средства, рекомендованные врачом.

Азитромицин или Аугментин

Азитромицин – аналогичный антибактериальный препарат с моно составом, который может использоваться в качестве замены Агументина.

Оба лекарства обладают широким спектром действия и способствуют обеспечению бактерицидного и бактериостатического эффекта.

Сравнительная характеристика лекарств:

  • Показания к применению, возможность использования в детском возрасте у двух антибиотиков схожи.
  • При этом Азитромицин хуже совмещается с другими препаратами, чем Аугментин, вступает в лекарственное взаимодействие с антацидными средствами, медикаментами на основе флуконазола.
  • Ацитромицин отличается более медленным всасыванием (до 3 часов), в то время как у Аугментина такой процесс занимает до 2 часов.
  • Амоксициллин не действует в отношении патогенных микроорганизмов, осуществляющих выработку пенициллиназы.
  • В отличие от Аугментина, Азитромицин – селективный компонент, который высвобождается только в тканях органов, пораженных возбудителем патологического процесса.

Во избежание развития нежелательных побочных реакций, препараты не принимают совместно. Главное отличие Азитромицина заключается в его селективности, лучшей переносимости, безопасности.

Флемоклав или Аугментин

67868

Флемоклав – недорогой (от 231 руб.) структурный аналог Аугментина, в котором амоксициллин защищен клавулановой кислотой. Препараты обладают одинаковым списком показаний к применению, хорошо переносятся всеми категориями пациентов.

Лекарства являются взаимозаменяемыми, их используют как в терапии взрослых, так и в педиатрической практике.

У лиц с непереносимостью антибактериальных веществ из группы пенициллинов могут наблюдаться аллергические реакции на фоне приема обоих лекарств.

Перечень противопоказаний и возможных побочных эффектов у препаратов схож.

И Флемоклав, и Аугментин можно использовать после получения результатов бак посева на определение чувствительности микроорганизмов к действующему веществу.

Источник: pneumoniae.net

ІНСТРУКЦІЯ

Cклад:
діючі речовини: амоксицилін, клавуланова кислота,
1 флакон містить амоксициліну (у формі амоксициліну натрію) 500 мг,1000 мг;
клавуланової кислоти (у формі калію клавуланату) 100 мг, 200 мг;

Лікарська форма. Порошок для приготування розчину для ін´єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Код АТС J01C R02.

Клінічні характеристики.
Показання.
Короткотривале лікування бактеріальних інфекцій, що спричинюються чутливими до Аугментину мікроорганізмами.
Інфекції ЛОР-органів, у т.ч. рецидивуючі тонзиліти, синусити, середні отити.
Інфекції нижніх дихальних шляхів, у т.ч. загострення хронічного бронхіту, лобарна та бронхопневмонії.
Інфекції сечовидільної системи, в т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити, інфекції жіночих статевих органів та гонорея.
Інфекції шкіри та м’яких тканин.
Кістково-суглобові інфекції, в т.ч. остеомієліти.
Інші інфекції, в т.ч. інтраабдомінальний сепсис.
Профілактика інфекційних ускладнень при хірургічних втручаннях, у більшості видів оперативних втручань на шлунково-кишковому тракті, тазових органах, голові та шиї, серці, нирках, при заміні суглобів і хірургії жовчних проток.
Інфекції, що спричинюються амоксицилінчутливими мікроорганізмами, ефективно лікуються Аугментином, зважаючи на вміст у ньому амоксициліну. Змішані інфекції, що спричинюються амоксициліннечутливими мікроорганізмами в поєднанні з аугментинчутливими мікроорганізмами – продуцентами бета-лактамази, можуть, таким чином, лікуватись Аугментином.

Протипоказання.
Підвищена чутливість до бета-лактамів, у тому числі до пеніцилінів та цефалоспоринів. Наявність в анамнезі жовтухи/дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням Аугментину.

Спосіб застосування та дози.
Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватись з часом. За наявності слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості та при необхідності провести мікробіологічне визначення та тест на чутливість.
Залежать від віку, маси тіла та функції нирок у пацієнтів, а також від ступеня тяжкості інфекції. Дози всюди зазначені в одиницях амоксицилін/клавуланат. Аугментин вводиться внутрішньовенно (струминно, повільне введення протягом 3-4 хвилин) або краплинно (період інфузії – 30-40 хвилин). Ця форма Аугментину не застосовується для внутрішньом’язових ін’єкцій. Лікування не може продовжуватись більше 14 днів без оцінки результатів застосування і клінічної картини.

Дозування для дорослих.

Стандартна доза: 1000/200 мг кожні 8 годин.
Тяжкі інфекції: 1000/200 мг кожні 4-6 годин.

Профілактика ускладнень при хірургічних втручаннях.
Тривалість операції < 1 год: одна доза 1000/200 мг препарату вводиться до анестезії. Тривалість операції > 1 год: як зазначено вище, та до 4 доз 1000/200 мг препарату вводяться згідно з інструкцією протягом 24 годин.

Метою застосування Аугментину при хірургічних втручаннях є захист пацієнта на період ризику післяопераційного інфекційного ускладнення.
На випадок виникнення клінічних ознак інфекції під час операції необхідно провести повний курс внутрішньовенного або перорального застосування Аугментину після операції.
Порушення функції нирок. Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.

Кліренс креатиніну >30 мл/хв: корективи дозування непотрібні.
Кліренс креатиніну 10 – 30 мл/хв: 1000/200 мг, потім — 500/100 мг 2 рази на день.

Кліренс креатиніну <10 мл/хв: 1000/200 мг, потім — 500/100 мг кожні 24 години.
Гемодіаліз. Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну. Перша доза — 1000/200 мг, потім — 500/100 мг кожні 24 години. Зважаючи на необхідність підтримання ефективної концентрації, ще одну дозу слід ввести після закінчення гемодіалізу.
Порушення функції печінки. Обережність при дозуванні; постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами. Наявних даних недостатньо для формулювання рекомендацій щодо дозування.
Пацієнти літнього віку. Корекція непотрібна. Дози для дорослих, за необхідності — коригування залежно від функції нирок.
Дозування для дітей.
Дозування для дітей з масою тіла до 40 кг залежить від маси тіла; мінімальний інтервал дозування — 4 години.
До 3 місяців
Маса тіла дитини менше 4 кг: 25/5 мг/кг кожні 12 годин.
Маса тіла дитини більше 4 кг: до 25/5 мг/кг кожні 8 годин, залежно від перебігу інфекції.
Діти від 3 місяців до 12 років
25/5 мг/кг кожні 6-8 годин, залежно від перебігу інфекції.
Порушення функції нирок. Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.
Кліренс креатиніну >30 мл/хв: корективи дозування непотрібні.
Кліренс креатиніну 10–30 мл/хв: 25/5 мг/кг 2 рази на день.
Кліренс креатиніну <10 мл/хв: 25/5 мг/кг 1 раз на день.
Гемодіаліз. Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну. 25/5 мг/кг 1 раз на день. Зважаючи на необхідність відновлення ефективної системи концентрації, ще одну дозу слід ввести після закінчення гемодіалізу (25/5 мг/кг/день).
Порушення функції печінки. Обережність при дозуванні; постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами. Наявних даних недостатньо для рекомендацій щодо дозування.
Підготовка розчину та особливості введення.
Аугментин вводять шляхом внутрішньовенних ін’єкцій (струминно) або шляхом періодичних інфузій (краплинно). Аугментин не можна вводити внутрішньом’язово.
Флакон 600 мг: розчинити вміст у 10 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 10,5 мл).
Флакон 1,2 г: розчинити вміст у 20 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 20,9 мл).
Під час розчинення може з’явитись або не з’явитись тимчасове рожеве забарвлення, що зникає. Розчини Аугментину звичайно безбарвні або мають блідо-солом’яний колір.
Внутрішньовенна ін’єкція. Стабільність розчину Аугментину має концентраційну залежність, тому розчин Аугментину слід застосовувати негайно після розчинення і вводити повільно протягом 3-4 хвилин. Аугментин можна вводити безпосередньо у вену або через катетер краплинно.
Внутрішньовенна інфузія. Аугментин можна вводити внутрішньовенно у вигляді інфузії у воді для ін’єкцій або в 0,9 % розчині хлористого натрію для ін’єкцій. Додати розчин 600 мг до 50 мл інфузійної рідини або 1,2 г розчин до 100 мл інфузійної рідини (краще застосовувати міні-контейнер або бюретку). Проводити інфузію протягом 30-40 хвилин у 4-годинний період після розчинення. Розчини повинні бути доведені до повного об’єму, що вливається, безпосередньо після розчинення порошку. Розчини антибіотика, що залишились, застосовувати не можна.
Стабільність приготованого розчину. Внутрішньовенні інфузії Аугментину можуть бути зроблені за допомогою різних внутрішньовенних розчинів. Задовільна концентрація антибіотика зберігається при 5ºС і при кімнатній температурі (25ºС) у рекомендованих об’ємах зазначених нижче інфузійних розчинів. При розчиненні препарату та його перебуванні при кімнатній температурі інфузії повинні бути зроблені протягом зазначеного нижче часу

Розчин для внутрішньовенного (в/в) введення Період стабільності при 25°С, год
Вода для ін’єкцій 4
0,9 % розчин натрію хлориду 4
Розчин натрію лактату 4
Комбінований розчин натрію хлориду ( розчин Рінгера) 3
Комбінований розчин натрію лактату (розчин Хартмана) 3
Розчин калію хлориду і натрію хлориду 3

Стабільність розчинів Аугментину залежить від концентрації. Якщо розчин готується більшої концентрації, період стабільності розчину пропорційно збільшується.
При зберіганні в умовах 5°С розчини 1000/200 мг і 500/100 мг можуть бути додані до попередньо охолодженого розчину для інфузій (в пластиковому стерильному контейнері) і отриманий препарат може зберігатися при зазначеній температурі до 8 годин.

Розчин для внутрішньовенних інфузій Період стабільності при 5°С, год
Вода для ін’єкцій 8
0,9 % розчин натрію хлориду 8

При нагріванні до кімнатної температури розчин слід використати негайно.
Аугментин менш стабільний у розчинах глюкози, декстрану та бікарбонату.
Розчини на зазначеній основі необхідно використати протягом 3-4 хвилин після розчинення.

Будь-який невикористаний розчин слід знищити.

Аугментин не розрахований на мультидозовий режим застосування.

Побічні реакції.
Побічні ефекти були класифіковані за частотою їх виникнення — від дуже частих до дуже рідких. Частота інших побічних ефектів (наприклад з частотою <1 на 10 000) наведена, головним чином, за маркетинговими даними і відображує частоту надходження даних про побічну дію більше, ніж частоту їх виникнення.
Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:
дуже часто ³ 1/10;
часто ³ 1/100 та < 1/10;
нечасто ³ 1/1000 та < 1/100;
рідко ³ 1/10 000 та < 1/1000;
дуже рідко < 1/10 000.
Інфекції та інвазії.
Часто — кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Кровоносна та лімфатична системи.
Рідко – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія.
Дуже рідко – оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.
Імунна система.
Дуже рідко – ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром схожий на сироваткову хворобу, алергічний васкуліт.
Нервова система.
Нечасто – запаморочення, головний біль.
Дуже рідко – судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.
Судинні порушення.
Рідко – тромбофлебіт у місці введення препарату.

Шлунково-кишкові реакції.

Часто – діарея.
Нечасто – нудота, блювання, порушення травлення.
Дуже рідко — антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт). Ймовірність виникнення значно нижче при парентеральному введенні препарату.

Гепатобіліарні реакції.

Нечасто – помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ спостерігається у хворих, які лікуються бета-лактамними антибіотиками.
Дуже рідко – гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явищі виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів.
Гепатити виникають головним чином у чоловіків і хворих літнього віку, і їх виникнення може бути пов´язано з тривалим лікуванням препаратом. Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища звичайно мають оборотний характер. Надзвичайно рідко мають місце летальні випадки, які завжди трапляються у пацієнів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.

Шкіра та підшкірні тканини.

Нечасто – шкірний висип, свербіж, кропив´янка.
Рідко – поліморфна еритема.
Дуже рідко – синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

Нирки та сечовидільна система.

Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, кристалурія (див. розділ „Передозування”).

Передозування.
Передозування може супроводжуватись симптомами з боку шлунково-кишкового тракту та розладами водного та електролітного балансу. Зазначені симптоми лікують симптоматично, з особливою увагою до корекції водно-електролітного балансу.
Може спостерігатись кристалурія амоксициліну, що в деяких випадках може призводити до ниркової недостатності. Є повідомлення про преципітацію амоксициліну у сечовому катетері при застосуванні внутрішньовенного Аугментину у високих дозах. Слід регулярно перевіряти його прохідність.
Аугментин може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.

Застосування в період вагітності або годування груддю.
За даними репродуктивних досліджень на тваринах, тератогенного впливу виявлено не було. В одному дослідженні за участю вагітних жінок з передчасними пологами (передчасний розрив ембріональної оболонки) було повідомлення, що профілактичне лікування Аугментином може збільшувати ризик розвитку некротичного ентероколіту у новонароджених. Як і щодо інших лікарських засобів, слід уникати застосування Аугментину під час вагітності, за винятком ситуацій, коли користь від застосування препарату переважає потенційний ризик для плода.
Аугментин може застосовуватись у період годування груддю. Виключаючи ризик розвитку гіперчутливості, пов’язаний із виділенням слідових кількостей в грудне молоко, будь-яких шкідливих ефектів щодо дитини, яка знаходитиься на грудному вигодовуванні, немає.

Особливості застосування.
Перед початком терапії Аугментином необхідно ретельно визначити наявність в анамнезі реакції гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів. Серйозні, а часом навіть фатальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ці реакції найімовірніші в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Аугментином і розпочати відповідну альтернативну терапію. Серйозні анафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуванням адреналіну. Також можливо за необхідності застосування оксигенотерапії, внутрішньовенного введення стероїдів і керованого дихання, включаючи інтубацію. Аугментин необхідно відмінити при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки виникнення при цьому захворюванні кореподібного висипу може бути пов’язане з прийомом амоксициліну. Довготривалий прийом препарату також іноді може спричинювати активізацію нечутливої до Аугментину мікрофлори.
Зрідка у пацієнтів, що приймають Аугментин та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися понаднормоване подовження протромбінового часу (підвищення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR)). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може знадобитись корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції.
Аугментин слід з обережністю призначати пацієнтам з дисфункцією печінки. Пацієнтам з порушеннями функції нирок необхідні корективи дозування відповідно до ступеня цих порушень.
Присутність клавуланової кислоти в Аугментині може викликати неспецифічне зв‘язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, що може мати як наслідок хибнопозитивну реакцію Кумбса.
У разі необхідності парентерального введення високих доз препарату слід звертати увагу на вміст натрію у розчинах при лікуванні пацієнтів, які знаходяться на натрійконтрольованій дієті.
У хворих із зменшенням кількості виділеної сечі дуже рідко може виникнути кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому при застосуванні високих доз амоксициліну рекомендується адекватний прийом рідини та контроль відповідного виведення сечі з метою зменшення можливості виникнення кристалурії амоксициліну (див. розділ „Передозування”).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Негативного впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами не спостерігалось.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші взаємодії.
Одночасно застосовувати пробенецид не рекомендується. Пробенецид зменшує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування Аугментину може призводити до підвищених рівнів у крові амоксициліну протягом тривалого часу, але не клавуланової кислоти.
Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшувати ймовірність алергічних реакцій з боку шкіри. Даних про одночасне застосовування Аугментину та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики, Аугментин може мати вплив на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Присутність клавуланової кислоти в Аугментині може викликати неспецифічне зв‘язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, що може мати як наслідок хибнопозитивну реакцію Кумбса.
За даними літератури, існують окрeмі повідомлення про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR) у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень міжнародного нормалізованого співвідношення з додаванням або припиненням лікування Аугментином.

Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Амоксицилін — напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент. Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру, подібну до структури пеніцилінів, а також здатність інактивувати бета-лактамазні ферменти, що властиві мікроорганізмам, резистентним до пеніцилінів і цефалоспоринів. Зокрема, клавуланова кислота активна щодо важливих, з клінічної точки зору, плазмідних бета-лактамаз, які часто є відповідальними за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складі Аугментину захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз і розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікроорганізмів, загалом резистентних до амоксициліну, та інших пеніцилінів і цефалоспоринів.
Таким чином, Аугментин має властивості антибіотика широкого спектра дії і інгібітору бета-лактамаз.
Мікроорганізми, наведені нижче, категоризовані відповідно до чутливості до амоксициліну/клавуланату in vitro.
Чутливі мікроорганізми
Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Enterococcus faecalis, Gardnerella vaginalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroids, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae,Streptococcus viridans інші β-гемолітичні види Streptococcus, Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus saprophyticus (метицилінчутливі штами), коагулазонегативні стафілококи (метицилінчутливі штами).
Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, Haemophilus influenza, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Vibrio cholera.
Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospirosa ictterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
Грампозитивні анаероби: види Clostridium, Peptococcus niger, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros, види Peptostreptococcus.
Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Capnocytophaga, Eikenella corrodens, види Fusobacterium, види Porphyromonas, види Prevotella.
Штами з можливою набутою резистентністю
Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klesiella pneumonia, види Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Proteus, види Salmonella,види Shigella.
Грампозитивні аероби: види Corynebacterium, Enterococcus faecium.
Нечутливі мікроорганізми
Грамнегативні аероби: види Acinetobacter,Citrobacter freundii, види Enterobacter, Hafnia alvei, Legionella pneumophila, Morganella morganii, види Providencia, види Pseudomonas, види Serratia, Stenotrophomasmaltophilia, Yesinia enterolitica.
Інші: Chlamydia pneumonia, Chlamydia psittaci, види Chlamydia, Coxiella burnetti, види Mycoplasma.
Фармакокінетика. Фармакокінетичні дослідження Аугментину для внутрішньовенного застосування проводили із залученням групи здорових добровольців, яким призначали дози 500/100 (600) мг або 1000/200 мг (1,2 г) у вену. Одержані дані наведені в таблицях .
Усереднені фармакокінетичні параметри для складових частин Аугментину — 600 мг та 1,2г.
Амоксицилін

Усереднені фармакокінетичні параметри
Амоксицилін Доза амоксициліну Середня пікова концентрація в плазмі, мкг/мл Т ½ ,год (період напіввиве-дення) AUC год/мг/л (площа під кривою „концентрація/час) Виведення із сечею
0-6 год,%
АУГМЕНТИН 500/100 мг 500 мг 32,2 1,07 25,5 66,5
АУГМЕНТИН 1000/200 мг 1 г 105,4 0,9 76,3 77,4

Клавуланова кислота

Усереднені фармакокінетичні параметри
Клавуланова кислота Доза клавуланової кислоти Середня пікова концентрація в плазмі, мкг/мл Т ½, год AUC год/ мг/л Виведення із сечею
0-6 год,%
АУГМЕНТИН 500/100 мг 100 мг 10,5 1,12 9,2 46,0
АУГМЕНТИН 1000/200 мг 200 мг 28,5 0,9 27,9 63,8

Розподіл. Після введення терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються в тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин знайдені в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах, а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гної. Амоксицилін і клавуланова кислота слабко зв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25% для клавуланової кислоти та 18% — для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі. При дослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів у будь-якому органі.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятись у грудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що амоксицилін і клавуланова кислота можуть проникати крізь плацентарний бар’єр. Проте не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливого впливу на плід.
Виведення. Як і щодо інших пеніцилінів, основним шляхом виведення амоксициліну є ниркова екскреція, тоді як виведення клавуланату здійснюється і через нирки, і шляхом позаниркових механізмів.Приблизно 60-70% амоксициліну і 40-65% клавуланової кислоти виділяється із сечею у незміненому стані протягом перших 6 годин. Амоксицилін також частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних 10-25% застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксилової кислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями, а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: майже білий порошок.

Несумісність.
Аугментин не слід змішувати з продуктами крові, іншими рідинами, що містять білок, зокрема з гідролізатами білків, та з емульсіями жирів для внутрішньовенного застосування.
Якщо Аугментин застосовують одночасно з аміноглікозидом, антибіотики не слід змішувати в одному шприці, ємності для внутрішньовенного розчину або в інших ємностях, оскільки активність аміноглікозиду втрачається.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі нижче 25ºС. Аугментин для внутрішньовенного введення слід вводити одразу після розчинення.

Упаковка. 10 скляних флаконів Аугментину 600 мг для внутрішньовенного введення (500 мг амоксициліну та 100 мг клавуланової кислоти) в картонній упаковці. 10 флаконів Аугментину 1,2 г для внутрішньовенного введення (1000 мг амоксициліну та 200 мг клавуланової кислоти) в картонній упаковці.

Источник: www.poisklekarstv.com.ua

Источник: uteka.ru

  • Флемоклав Солютаб, 250 мг+62.5 мг, таблетки диспергируемые, 20 шт.
  • Амоксициллин+клавулановая кислота экспресс, 875 мг+125 мг, таблетки диспергируемые, 14 шт.
  • Амоксициллин+клавулановая кислота экспресс, 500 мг+125 мг, таблетки диспергируемые, 14 шт.
  • Амоксиклав, 875 мг+125 мг, таблетки, покрытые пленочной оболочкой, 14 шт.
  • Амоксиклав Квиктаб, 250 мг+62.5 мг, таблетки диспергируемые, 20 шт.
  • Амоксиклав, 250 мг+62.5 мг/5 мл, порошок для приготовления суспензии для приема внутрь, 25 г (100 мл), 1 шт.
  • Амоксиклав, 500 мг+125 мг, таблетки, покрытые пленочной оболочкой, 15 шт.
  • Амоксиклав, 400 мг+57 мг/5 мл, порошок для приготовления суспензии для приема внутрь, 17.5 г, 1 шт.
  • Амоксиклав, 400 мг+57 мг/5 мл, порошок для приготовления суспензии для приема внутрь, 35 г, 1 шт.
  • Амоксиклав Квиктаб, 875 мг+125 мг, таблетки диспергируемые, 14 шт.
  • Рапиклав, 500 мг+125 мг, таблетки, покрытые оболочкой, 15 шт.
  • Экоклав, 875 мг+125 мг, таблетки, покрытые пленочной оболочкой, 14 шт.
  • Амоксициллин+клавулановая кислота экспресс, 125 мг+31.25 мг, таблетки диспергируемые, 14 шт.
  • Экоклав, 500 мг+125 мг, таблетки, покрытые пленочной оболочкой, 15 шт.
  • Амоксициллин+Клавулановая кислота-Виал, 500 мг+125 мг, таблетки покрытые пленочной оболочкой, 20 шт.
  • Амоксициллин+Клавулановая кислота-Виал, 1 г+200 мг, порошок для приготовления раствора для внутривенного введения, 1 шт.
  • Амоксициллин+клавулановая кислота экспресс, 250 мг+62.5 мг, таблетки диспергируемые, 14 шт.
  • Арлет, 875 мг+125 мг, таблетки, покрытые пленочной оболочкой, 14 шт.
  • Флемоклав Солютаб, 500 мг+125 мг, таблетки диспергируемые, 20 шт.
  • Амоксиклав, 125 мг+31.25 мг/5 мл, порошок для приготовления суспензии для приема внутрь, 25 г (100 мл), 1 шт.
  • Флемоклав Солютаб, 125 мг+31.25 мг, таблетки диспергируемые, 20 шт.
  • Бетаклав, 875 мг+125 мг, таблетки, покрытые пленочной оболочкой, 14 шт.
  • Амоксиклав Квиктаб, 500 мг+125 мг, таблетки диспергируемые, 14 шт.
  • Амоксициллин+Клавулановая кислота, 1 г+0.2 г, порошок для приготовления раствора для внутривенного введения, 1 шт.

Источник: moezdorovie.ru


Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.