Зігрівальний компрес


Зігріваючі компреси часто використовуються в традиційній і народній медицині. Завдяки своїм активним компонентам вони сприяють припливу крові до проблемного місця і тим самим допомагають боротися із запаленням.

Показання та протипоказання для зігрівального компресу

Найчастіше ставлять компреси при наступних проблемах:

  • запальні процеси в зіві і гортані;
  • бронхіт ;
  • кашель;
  • запалення середнього вуха;
  • запальні процеси шкіри і суглобів.
  • При цьому існує ряд протипоказань при яких слід уникати або тимчасово відкласти використання зігріваючого компресу:

  • гострі запальні процеси шкіри;
  • шкірні захворювання;
  • гнійні запалення;
  • схильність до кровотеч;
  • підвищена температура.
  • Зігріваючі компреси на горло і вухо

    Найпоширенішими є саме компреси на горло. Як тільки у людини починають напухать мигдалини він відразу намагається накласти зігріваючу пов’язку, яка зменшить чутливість запаленого горла. При цьому важливо знати, що такий компрес не повинен торкатися щитовидної залози.
    Найчастіше для зігрівального компресу при кашлі використовують розведений спирт або горілку, але в народній рецептурою може використовуватися:

  • відварну картоплю;

  • прополіс ;
  • мед;
  • камфорне олія;
  • сир;
  • ефірні масла.
  • Одним з кращих способів зігріваючого компресу при бронхіті й запаленні горла є саме спиртовий. Завдяки своїм компонентам він досить швидко справляється з захворюванням. Він робиться наступним чином:

  • Потрібно скласти шматок марлі або бавовняної тканини у кілька шарів.
  • Рясно змочити тканину в розчині спирту або, якщо є, в горілці.
  • Накласти на запалене місце і зверху накрити поліетиленом.
  • На поверхню отриманого компресу покласти товстий шар вати і укутати теплим шарфом або теплою тканиною.
  • Ставлять зігріваючий компрес і на вухо під час гострих запальних процесів. При цьому найчастіше його роблять знову-таки спирту. Але накладають таким чином, щоб саме вухо було відкрито. Для цього:

  • В марлі прорізають отвір.
  • Накласти компрес необхідно таким чином, щоб змочена тканина лягала на поверхню шкіри навколо самої вушної раковини.
  • Після цього слід покрити марлю поліетиленом, в якому також потрібно зробити отвір.

  • Після чого потрібно обв’язати голову і вухо теплою тканиною.
  • Найкраще подібні заходи робити на ніч, щоб досягти максимального ефекту.

    Источник: diagnoz.net.ua

    Компрес — лікувальна пов’язка. Компреси бувають сухі і вологі.
    Сухі компреси роблять з декількох шарів стерильної марлі, покритої зверху ватою і закріпленої бинтом. Застосовують для захисту ушкоджень (забій, рана) від охолоджень і забруднень.

    Вологі компреси бувають зігріваючі, гарячі і холодні. Накладають їх на різні ділянки тіла залежно від локалізації процесу (рис. 1.).
    Зігріваючий компрес призначають як розсмоктуючу або відволікаючу процедуру при різних запальних процесах в шкірі, суглобах, при ангінах, ларинготрахеїтах, плевритах, як болезаспокійливий засіб при спастичних болях в животі. В результаті місцевого і рефлекторної дії тепла настає приплив крові, знижується больова чутливість і підвищуються обмінні процеси. Зігріваючі компреси протипоказані при дерматитах, порушенні цілості шкіри, фурункульозі.
    Техніка накладання зігрівального компресу (рис. 2): шматок тканини, складеної в декілька шарів, змочують у прохолодній воді, віджимають і прикладають до шкіри, поверх накладають клейонку (компресний папір або пластмасову плівку) більшого розміру, ніж змочена тканину, і зверху ще більшої площі шар вати або фланелі.


    і три шари закріплюють бинтом досить щільно, але так, щоб не порушити нормального кровообігу. Після зняття компресу (через 6-8 год.) шкіру слід протерти спиртом і зав’язати зігрівається ділянку сухою, теплою пов’язкою. Якщо потрібно поставити компрес на всю груди або живіт, слід зшити із клейонки та вати (ватину) жилет або широкий пояс; для вологого шару тканина вирізають відповідної форми, але меншого розміру. Лікарський компрес — це зігріваючий компрес, дія якого посилено додаванням до води різних лікарських речовин (гідрокарбонату натрію, спирту та ін).
    Гарячий компрес призначають для місцевого прогрівання тканин. Під його впливом відбувається прилив крові, що викликає болезаспокійливий ефект. Застосовують цю процедуру при спастичних мігрені, стенокардических болях, кольках: кишкових, ниркових і печінкових. Техніка накладання: тканину змочують у гарячій воді (t° 50-60°), швидко віджимають і накладають на потрібну ділянку тіла, закривають зверху клейонкою і теплою вовняною тканиною. Цей компрес змінюють через кожні 5-10 хв.
    Холодний компрес застосовують при різних місцевих запальних процесах, ударах, при носових та інших кровотечах, геморої, при серцебитті на область серця з захопленням 2-3 см над верхньою його кордоном, при гарячкових станах і різкому психічному збудженні (на голову). Холодний компрес, викликаючи місцеве охолодження і звуження кровоносних судин, зменшує кровонаповнення та відчуття болю.
    Як робити компрес: шматок тканини в декілька шарів, змочують в холодній воді (краще з льодом), злегка віджимають і накладають на відповідну ділянку тіла. Кожні 2-3 хвилини компрес замінюють, для чого зручно мати два компресу, один з яких лежить у холодній воді. Залежно від стану хворого цю процедуру проводять протягом години і більше.


    Источник: medical-enc.com.ua

    Компрес — спеціальна пов’язка, яку застосовують з лікувальною ме­тою, роблять як прості зігрівальні, так і медикаментозні. Прості зігрівальні компреси складаються з 3-4 шарів. Перший шар який прилягає до тіла, — з полотна, складеного у 3-4 шари, має вис тупати на 5-6 см за межі ураженої ділянки.

    Матерію змочують у прохолодній воді, віджимають і накладають на уражену ділянку. Другий шар — непроникна для води повітря клейонка, целофан. Цей шар більший за площею від першого на 2-3 см. Третій шар — сіра вата, хутро, шерстяна тканина, що може зберігати тепло. Цей шар більший за попередній. Четвертий шар — фіксуючий. Це бинт, пов’язка тощо. Компрес знімають через 4-6 год на 2 години накладають суху пов’язку. Зігрівальні компреси при­значають при запаленні легень, плевриті, гепатиті, перитоніті тощо Не можна накладати їх при дерматиті, екземі і ранах.

    Щоб посилити ефект лікувального компресу, внутрішній шар його можна зволожити не водою, а розчином ліків.

    Замість першого шару можна використовувати гірчичники. Цей вид лікування ґрунтується на використанні тепла.


    Застосовують Сухі й Вологі, Зігріваючі Та Охолоджуючі компреси.

    Охолоджуючі компреси застосовують для зменшення припливу крові до органів і тканин (тепловий, сонячний удари, опіки, травми), зменшення набряку тканин, ексудації, зупинки внутрішньої кровотечі. Забороняєть­ся застосування холоду при гострих гнійних і некротичних процесах. Ре­комендується дія помірного холоду — близько 8 °С.

    Сухі охолоджуючі компреси — накладання на ділянку тіла гумової грілки з холодною водою, снігом, кригою, наполовину змішаних із на­грію хлоридом.

    Вологі охолоджуючі компреси роблять так: складені у кілька шарів полотно або марлю змочують крижаною водою і накладають на ділянку запалення. Через 4 — 5 хв тканину знову змочують холод­ною водою. Холодний компрес застосовують 2-8 год. Як холодний ком­прес можна використовувати глину, замішану на холодному 0,2 %-ному розчині оцту. Накладений на тіло компрес швидко висихає, тому його періодично зволожують.

    Вологі зігріваючі компреси бувають водними, спиртовими і лікарськи­ми. Механізм дії зігріваючого компресу полягає в тому, що при прикла­данні вологої тканини до теплої шкіри в місці патологічного процесу відбу­вається короткочасне звуження периферичних судин з наступним їх розширенням. Між шкірою та компресом утворюється шар нагрітої во­дяної пари, внаслідок чого відбувається тривале зігрівання ураженої ділян­ки. Через кожні 4-5 годин зігріваючий компрес замінюють.


    Водний зігріваючий компрес — це пов’язка, яка складається з чотирьох шарів. Перший шар — тканина, змочена у прохолодній воді (12 — 15 °С), яку прикладають до поверхні тіла, другий шар — спеціальний папір чи інший матеріал, непроникний для повітря та вологи, третій — матеріал, що погано проводить тепло, четвертий — фіксуючий. Водний компрес за­безпечує гіперемію, посилює циркуляцію лімфи, підвищує осмотичні про­цеси, послаблює м’язовий спазм, сприяє поступовому розсмоктуванню за­пального інфільтрату, зменшує біль.

    Компрес спиртовий зігріваючий діє сильніше, ніж водний. Техніка приготування та накладання така сама, як і водного зігріваючо­го компресу. Для компресу використовують 70° або 96°-ний спирт.

    При використанні спиртового зігріваючого компресу швидко настає гіпе­ремія, яка поширюється на глибокорозміщені тканини, зокрема на м’язи та кістковий мозок. У складі крові відмічають еритроцитоз, зменшення кількості сегментоядерних нейтрофілів, збільшення лімфоцитів і моноцитів.

    Спиртові зігріваючі компреси показані при запальних інфільтра­тах, які погано розсмоктуються, підгострих тендовагінітах та інших процесах. їх не рекомендується накладати на інфіковані рани, оскільки це може спричинити різку транссудацію, що погіршує кровообіг і тканинний обмін речовин, а при наявності гнильних бактерій сприятиме розплавленню тканин. Не слід застосовувати такі компреси також при прогресуючих запальних процесах, які супроводжуються великими набря­ками і різко вираженою інфільтрацією.


    Для лікувальних компресів застосовують 10-25 %-ні теплі розчини натрію гідрокарбонату, фармакопейний камфоровий спирт або камфо­рову олію. 5 %-ний розчин іхтіолу. 2-3 %-ний розчин лізолу чи креоліну. Інколи комбінують лікарські речовини, наприклад, застосовують спир-то-содо-іхтіоловий компрес. Лікарські компреси застосовують не більше трьох разів протягом 4-х годин і призначають для посилення подразнюю­чої дії в тому випадку, якщо використання інших зігріваючих компресів малоефективне.

    Источник: veterinarua.ru

    Відео: Сильний засіб від болю в горлі

    Однією з найпростіших місцевих теплових процедур, які застосовуються з давніх часів в домашніх умовах, є зігріваючий компрес. Але іноді неправильна техніка виконання даної процедури негативно позначається на ефективності лікування. Такі компреси роблять на основі спирту, одеколону, піску. Народні цілителі використовують також розігріті овочеві або бобові культури, різні трави.

    Наприклад, при запаленні легенів рекомендується на область грудей накладати гарячий компрес з печеної картоплі.


    и больових відчуттях в області печінки допомагає теплової компрес, приготований на основі насіння льону, гороху, квасолі або інших азотовмісних рослин. А при переломах кінцівок досить часто використовують муміє, компрес з яким накладає на уражену область кінцівки, а зверху кладуть грілку з гарячою водою. У деяких випадках для лікувальних цілей рекомендовано застосування піску. Нагрітий пісок випромінює сполуки кремнію і водню, які проникають через шкірний покрив, стимулюючи роботу нирок, серця, серцево-судинної системи.

    Зігріваючий компрес вважається досить ефективним засобом, тому що надає тривалий вплив на хвору ділянку, розширює судини, що природним чином викликає сильний приплив крові до ураженого місця. Відбувається поступове розсмоктування запального процесу, значно знизився рівень больового порогу. Лікарі-фахівці, які призначають дану процедуру, вважають, що зігріваючий компрес можна ставити на будь-яку уражену частину людського тіла. Хоча існують деякі протипоказання застосування теплових компресів. Не рекомендується використовувати такий вид лікування при можливих алергічних реакціях організму людини, гнійничкових висипаннях, підвищеній температурі тіла, сильній лихоманці. Якщо вищевказаних протипоказань не існує, цілком можна скористатися цим старовинним методом лікування, який до теперішнього часу вважається одним з ефективних способів впливу.

    Зігріваючий компрес складається з 3-х шарів і перев`язувального матеріалу. Кожен шар теплового компресу повинен бути трохи ширше, ніж попередній. Для першого шару, безпосередньо прилеглого до ураженої поверхні тіла людини, використовують попередньо приготовану чисту бавовняну або льняну тканину. Підготовлену заздалегідь тканину змочують в приготованому для компресу спеціальному відварі лікарських трав або іншому зігріваючий рідкому складі. Причому рідина для компресу обов`язково повинна бути теплою, не гарячою.


    Другий шар являє собою влагонепроницаемую клейонку або спеціальну компресним папером. Можна використовувати наявний в кожному будинку поліетилен. Цей шар призначений для запобігання вологого, теплого, зігріваючого тіло компресу від висихання. Другий шар прекрасно утримує тепло.

    Третій шар є матеріалом, що утеплює. В основному його роблять з м`якої вовняної тканини, фланелі, теплого хустки. Третій шар повинен мати достатньо велику товщину і розміри.

    Виконаний таким чином компрес потім необхідно надійно закріпити на пошкодженій ділянці тіла, щоб потерпілий людина могла рухатися і відчувати себе комфортно. Для цих цілей використовують звичайний широкий бинт, можна використовувати марлеву пов`язку. Причому перев`язувальний шар повинен бути закріплений надійно, але не надмірно щільно, щоб не ускладнити кровообіг.

    При грамотному накладене зігріваючий компресі людина спочатку відчуває короткочасний холод. Потім приходить приємне відчуття тепла, яке зберігається протягом 6 — 8 годин. При знятті компресу він повинен залишатися теплим і вологим. Такий стан тільки підтверджує грамотне накладення компресу для зігрівання. Для більшої ефективності цього лікування доцільно застосовувати компрес двічі на добу. Щоб ще більше поліпшити вплив, внутрішній шар компресу слід зволожити 5% спиртом, 3% розчином соди або камфорним маслом. Після зняття компресу шкірний покрив необхідно обтерти теплою м`якою тканиною.


    Слід застерегти від тривалого застосування такого методу лікування. Іноді спостерігаються подразнення на шкірному покриві. В іншому — це популярний ефективний спосіб лікування.

    Источник: ualovswik.ru


    Leave a Comment

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.